← Усі статті

Wi-Fi удома - що означають ці цифри і як їх виправити

Як читати індикатори Wi-Fi (RSSI, шум, канал, ширина, PHY), звідки беруться завади і що реально покращує сигнал, а що ні.

Опубліковано: 6 хв читання

Меню Wi-Fi на ноутбуці чи в застосунку роутера показує десяток чисел: RSSI, noise, channel, PHY mode, NSS, Tx rate. Більшість людей дивиться лише на «палички». Але саме ці числа кажуть, чому зв’язок повільний і що з цим робити. Розберемо їх по черзі, а потім - завади й реальні способи покращення.

Що означають індикатори

BSSID (MAC точки доступу). Апаратна адреса конкретного радіо роутера, на кшталт a4:2b:.... Якщо в квартирі кілька точок (mesh), кожна має свій BSSID - за ним видно, до якої саме ви під’єднані. Плутати з IP не варто: IP призначається вашому пристрою, MAC належить залізу.

RSSI - сила сигналу, у dBm. Величина від’ємна, і чим ближче до нуля, тим краще:

RSSI Стан
−30…−50 dBm відмінно, ви поруч із точкою
−60 dBm добре, стабільне відео й дзвінки
−67 dBm межа для надійного стрімінгу й VoIP
−70…−80 dBm слабко: падає швидкість, обриви
нижче −80 dBm практично непридатно

Кожні −3 dBm - це вдвічі слабший сигнал. −60 удвічі гірше за −57, хоча різниця «всього» три одиниці.

Noise - рівень шуму, теж у dBm. Це фоновий радіобруд від сусідніх мереж і приладів. Сам по собі RSSI нічого не вартий без шуму: значення має SNR (signal-to-noise ratio) - різниця між сигналом і шумом. При RSSI −55 і шумі −90 SNR = 35 dB, це чудово. Той самий RSSI −55 при шумі −70 дає SNR лише 15 dB - і швидкість просяде. Швидкий Wi-Fi - це не сильний сигнал, а великий відрив сигналу від шуму.

Channel і width. Канал - це ділянка спектра. Ширина каналу (20/40/80/160 MHz) - скільки спектра займає одне з’єднання. Ширше = потенційно швидше, але й більше шансів перетнутися із сусідами (нижче - окремо).

PHY mode. Покоління стандарту: 802.11n (Wi-Fi 4), ac (Wi-Fi 5), ax (Wi-Fi 6). Старіший режим - нижча стеля швидкості незалежно від сили сигналу.

NSS - spatial streams. Скільки незалежних потоків даних одночасно (MIMO). NSS 2 вдвічі потенційно швидший за NSS 1, якщо його підтримують і роутер, і клієнт. Телефон часто має менше потоків, ніж роутер, - і саме клієнт стає межею.

Tx rate. Реальна швидкість каналу зараз - вона динамічна й падає, щойно погіршуються RSSI чи SNR. Це чесніший показник, ніж «до 1200 Мбіт/с» на коробці, але й не швидкість інтернету: вона обмежена ще й тарифом провайдера.

MCS index. «Щільність» кодування даних, від 0 до 11 (для Wi-Fi 6). Високий MCS означає чистий канал і стабільний сигнал; він сам падає, коли ефір шумить. Це технічний бік того самого, що показує SNR.

Ping (затримка). Час до відповіді, у мілісекундах. До 20 мс - ідеально для ігор і відеодзвінків; 20–50 мс - добре для більшості задач; понад 100 мс - помітні лаги. Затримка не пов’язана з «паличками»: слабкий сигнал її псує, але й на сильному вона росте від перевантаженого каналу.

Security. WPA2 ще прийнятний, WPA3 - поточний стандарт зі стійкішим рукостисканням (SAE замість PSK), яке не піддається офлайн-перебору перехопленого хендшейку. Якщо роутер уміє WPA3 - вмикайте його (у змішаному режимі WPA2/WPA3, поки є старі пристрої).

Звідки беруться завади

Фізичні перешкоди поглинають сигнал по-різному:

  • дерево, гіпсокартон, скло - слабко;
  • цегла, вода (акваріум, труби, навіть люди) - помітно;
  • бетон із арматурою й метал (двері, холодильник, дзеркала) - сильно, аж до повного екранування.

Кожна капітальна стіна між вами й роутером коштує кількох dBm. Тому «роутер за двома бетонними стінами в шафі» - типова причина слабкого сигналу.

Радіозавади від інших джерел - головний біль діапазону 2.4 GHz: мікрохвильові печі, Bluetooth, бездротові миші й клавіатури, радіоняні, старі DECT-телефони. Плюс сусідські мережі: у багатоквартирному будинку десятки точок б’ються за той самий вузький спектр.

Дві причини повільної мережі, які плутають:

  • co-channel - ви й сусід на одному каналі: пристрої чемно чекають одне одного, швидкість ділиться;
  • adjacent-channel - ви на перекривних каналах (напр. 1 і 3): це вже не чергування, а взаємний шум, гірший за co-channel.

Саме тому «поставити унікальний канал» не завжди краще за «стати на той самий, що й сильний сусід».

Що реально допомагає

Оберіть правильний діапазон. 5 GHz швидший і чистіший, але гірше проходить крізь стіни; 2.4 GHz повільніший, зате «далекобійніший». Для сусідньої кімнати - 5 GHz; для дальнього кутка через дві стіни - 2.4 GHz. Wi-Fi 6E/7 додають 6 GHz - майже порожній діапазон, але лише для нових пристроїв.

На 2.4 GHz використовуйте лише канали 1, 6 або 11. Тільки вони не перекриваються між собою. Будь-який інший канал гарантує adjacent-channel-шум. Оберіть той із трьох, де найменше сильних сусідів. Побачити завантаженість каналів можна застосунком WiFi Analyzer (Android) або вбудованим інструментом у macOS.

Спектр 2.4 ГГц: канали 1, 6 і 11 не перекриваються, тоді як сусідні (3, 8) налазять один на одного

Синім - три канали, що не перетинаються; сірим - приклад сусідніх, які накладаються один на одного й створюють взаємний шум.

Застереження про роутери провайдера. Часто канал і ширину змінити не вдасться взагалі: багато провайдерів (це типово, зокрема, в ОАЕ) видають роутер із заблокованими налаштуваннями. Тоді лишається діапазон (просити 5 GHz SSID), розташування та кабель - або власний роутер у режимі моста за провайдерським.

На 5 GHz є більше каналів, зокрема DFS. DFS-канали часто вільніші, бо їх уникають дешеві роутери; мінус - точка може на секунди «завмерти», якщо поряд радар (аеропорт, метео). У місті зазвичай варті того.

Розташування важить більше за антени. Роутер - на відкритому місці, ближче до центру житла й вище (не за телевізором, не в шафі, не на підлозі). Один крок із-за стіни на видне місце дає більше, ніж заміна роутера.

Ширина каналу - свідомий вибір, не «більше = краще» (нижче окремо).

Mesh, а не репітер. Класичний повторювач ретранслює сигнал, ділячи швидкість навпіл і створюючи другу мережу з тим самим шумом. Mesh-система використовує окремий канал для зв’язку між вузлами (backhaul) і тримає єдине ім’я мережі з безшовним переходом. Для великого житла mesh - правильна відповідь.

Кабель для критичного. Телевізор, стаціонарний ПК, ігрова консоль, NAS - по Ethernet. Кожен пристрій, знятий з ефіру, звільняє його для тих, хто дійсно мобільний.

Перезавантаження - не міф, але й не лікування. Ребут скидає завислий стан і змушує роутер перевибрати канал - разова допомога. Якщо потрібен щодня, причина глибша (перегрів, слабкий блок живлення, застаріла прошивка).

20 чи 40 MHz: коли ширше шкодить

Ширший канал вміщує більше даних за такт - але й займає більше спектра, тобто частіше перетинається із сусідами. Тут і ховається неочевидне правило.

Діапазон 2.4 GHz. Тут лише три канали, що не перекриваються (1/6/11). 40 MHz з’їдає фактично два з них - і в багатоквартирному будинку ви гарантовано влазите в сусідів. У щільній забудові на 2.4 GHz ставте 20 MHz. Ширший канал дасть не більшу швидкість, а більше колізій, і реальна пропускна здатність впаде.

Діапазон 5 GHz. Каналів багато й вони ширші, тому 40 або 80 MHz виправдані - у приватному будинку чи там, де ефір відносно вільний. Але й тут: якщо навколо десятки мереж на 5 GHz, вужчий канал зі стабільним з’єднанням переграє ширший із постійними колізіями.

Просте правило: широкий канал - там, де ефір вільний (свій дім, 5/6 GHz); вузький - там, де тісно (багатоповерхівка, 2.4 GHz). Ширина каналу оптимізує не максимальну швидкість «у вакуумі», а реальну - з урахуванням сусідів.

Які висновки з цього зробити

  • Дивіться не на «палички», а на SNR - відрив сигналу від шуму. Швидкість живе саме там.
  • На 2.4 GHz - тільки канали 1/6/11 і ширина 20 MHz у місті.
  • Розташування роутера важить більше за модель; критичні пристрої - по кабелю.
  • Для великого житла - mesh, а не повторювач.
  • Ширший канал корисний лише там, де ефір вільний; у тісноті він шкодить.